Словник танцювальних термінів і виразів (А-В)

Автор: admin • 15 Лип 2010 • Рубрика: Історія Танцю

Адажіо (італ. повільно, спокійно) — умовне позначення повільного темпу музики.
Акцент (лат. наголос) — посилення або підкреслення способом окремого танцювального елемента або руха.
Ан дедан (вглиб) — напрямок повороту в піруетах, турах, напрямок руху працюючої ноги, що описує дугу вперед, -вбік, -вперед, -в глибину, до опірної ноги.
Ан деор (назовні) — розгорнуте положення ніг, що прийнято в системі класичного танцю, при якому ноги розвернуті носками назовні, тобто назовні від опірної ноги.
Антракт (походження французьке) 1. Перерва між актами вистави або відділами концерту. 2. Назва музичного вступу до дій театральної вистави (крім першої).
Антре (вхід) — танцювальний вихід на сцену одного чи декількох виконавців; перша частина музично-танцювальних форм.
Ансамбль (фр. -ціле, сукупність) — багатокомпонентний комплекс, який сприймається у єдності, налічує ознаки єдиного цілого. Прийнято розрізняти: музичний ансамбль (дует, тріо …), сценічний ансамбль — налагоджене виконання акторами, музикантами, танцорами театрально-видовищного твору тощо.
Ан турнан (у повороті) — термін, що вказує про одночасне виконання оберту всім тілом.
Ан фас (напроти) — термін, що вказує на те, що виконавець звернений обличчам до глядача.
Апломб (фр. рівновага) — уміння виконавця зберігати стійкість у танці, що досягається шляхом здатності утримувати центр ваги над площиною опори.
Арабеск (арабський) — одна з основних поз класичного танцю.
Аркан — український чоловічий танець з побуту гуцулів. За легендою — танець богатирів, що спустилися з гір.
Артист (фр. митець) — особа, яка професійно займається мистецтвом.

Б
Балансе (фр. покачування) — складається з переступань з ноги на ногу, частіше із сторони в сторону, іноді вперед-назад, що створює враження похитування.
Бал — святковий танцювальний вечір із розширеною програмою, що включає, крім танців, інші форми розваги.
Балет (лат. танцюю) — вид сценічного мистецтва, зміст якого виражений у танцювально-музичних образах.
Балетмейстер (майстер балету) — постановник графічної частини балетних спектаклів, концертних номерів або танцювальних сцен, опер, оперет, драматичних спектаклів, фільмів. У 20 ст. у побут увійшов термін “хореограф” — синонім слова “балетмейстер”.
Бальний танець — танець, що виконується на балах і танцювальних вечорах, який потребують попереднього навчання.
Баллоне (подібний до м’яча, відстрибуваний) — стрибок на одній нозі з просуванням вперед або назад за працюючою ногою, яка витягується під час стрибка, а потім повертається у положення sur le cou-de pied.
Батман (відбиття, удар) — група рухів класичного танцю, що виробляє виворітність, силу, різкість і еластичність м’язів, рухомість суглобів. Батман поділяються на 3 групи:
· батман (тягнути, натягнути), які в свою чергу поділяються на малі і великі;
· батман сюр ле ку де п’є;
· батман девелоппе — розгортати.
Болеро — іспанський танець, виразний ритм його підкреслюється вистукуванням кастаньєт, клацанням пальців.
Блюз — американський танець вільної композиції, виконується у повільному темпі. Музичний розмір 4/4.

В
Вальс — парний танець, який виник на межі ХVШ–ХІХ ст. із німецько-австрійського лендлера і французької вольти. Найбільшої популярності набув у період з 1850-1900 рр. Вальс вплинув на весь інший бальний репертуар. Десяток танців природно пов’язані з вальсом. Музичний розмір 3/4.
Вальс-бостон (від назви м.Бостона, США) — популярний у 20-30-х роках американський парний танець вільної композиції, з характерним кроком на першу долю такту, попередник більш пізнішого “Повільного вальсу”.
Вальс-гавот — парний танець сталої композиції, який складається з двох частин: гавота і фігурного вальсу. Автор танцю І.Кусов.
Вальс-мазурка — парний танець сталої композиції, який складається з двох частин: мазурки і фігурного вальсу. Автор танцю С.Жуков.
Варіація (лат. змінення) — в балеті — короткий, але закінчений відрізок, головним чином віртуозний танець для одного або декількох виконавців.
Вару-вару — парний танець вільної композиції, відзначений премією на Першому Всесоюзному конкурсі бального танцю 1972 р. Різнохарактерні танцювальні елементи латиноамериканських танців, які стилізовано поєднані ритмом помірного біта. Музичний розмір 2/4 або 4/4. Автор танцю В.Калкинь.
Ведення (вести партнерку) — набутий в практиці навик своєчасної і непомітної передачі вибраного партнером руху чи спрямування, що забезпечує синхронність під час виконання танцю.
Вертеп — старовинний український народний ляльковий театр. Вертеп існував до початку XX ст.
Веснянки — назва російських, українських, білоруських, народних старовинних обрядових пісень, які пов’язані з початком весни, наближенням весняних польових робіт.
Віденський вальс (застар.) — те ж, що і вальс.
Верховини — танці з групи жанру побутових українських танців.
Візаві (франц. обличчям до обличчя) — положення танцюючих один проти іншого.
Вихідне положення — поза, яку приймають виконавці перед початком танцю.
Виворотність — хореографічний термін, що означає розгорнуте назовні положення ніг (носками в боки). У бальній хореографії, на відміну від класичного танцю, під виворітним положенням ніг практично розуміється напіввиворотність, коли ноги розгорнуті під кутом дещо більше прямого по відношенню одне до одного.

“Все про танець” (довідник школяра) А.Є.Коротков, А.П.Тараканова

Ваш отзыв

Lemky.com Каталог сайтів України Яндекс цитирования